Лише за три роки нещодавній випускник Академії Національної гвардії України - старший лейтенант Володимир Шипов - зумів пройти вражаючий шлях від командира взводу до начальника штабу батальона.
Вже четвертий місяць поспіль Володимир зі своїм батальйоном мобілізованих знаходиться в зоні АТО. Він не з тих суперменів, які, як Рембо, знешкоджують сотні ворогів, попутно знищуючи їх бази та штаби. Він - герой, на перший погляд, не помітний, але куди більш важливий. За час свого перебування на посаді йому вдалося найголовніше, жоден солдат з його підрозділу не загинув. І це все при тому, що їх неодноразово було обстріляно з мінометів та інших видів озброєння в таких гарячих точках, як Розівка та Карлівка.
"Прекрасна людина! З самих перших днів він розділяє з нами усі складнощі служби. Навіть пайку масла, і то розділяє (посміхається). А якщо серйозно, то добрий та порядний командир" – такими словами описує свого начальника його підлеглий з позивним "Голівуд".Вміння піклуватися про людей у Володимира проявилося разом з бажанням стати офіцером, ще коли він був командиром відділення в нашій Академії. Організованим, дисциплінованим лейтенантом він пішов до військ, де його було направлено в окремий автомобільний взвод в/ч 3052, міста Полтава. Він швидко освоївся з усіма своїми обов'язками, що не лишилося поза увагою командира частини. І ось в липні цього року він був призначений начальником штабу батальйону мобілізованих бійців. Приблизно 400 осіб, до речі.
Володимир - круглий сирота. І саме військовий колектив став для нього другою сім'єю. Організація служби, облаштування житла в польових умовах, вирішення проблем своїх підлеглих - усим цим невпинно переймається начальник штабу. Адже він знає, чого варто бути в потрібний час у потрібному місці. Його ставлення до справи відмічають не лише бійці."Старший лейтенант Шипов зарекомендував себе найкращим чином. Старанний та наполегливий, він вимогливий не лише до своїх підлеглих, а й до себе. В першу чергу до себе. Саме це допомогає йому гідно справлятися зі свома обов'язками, не забуваючи про людей у його підпорядкуванні",- каже командир резерву підполковник Анатолій Чернов. Користуючись повагою військовослужбовців усіх рангів у своїй частині, Володимир був висунений на премію Ковпака. На що він сам каже: "Ніколи не прагнув лише до нагород. Завжди бажав залишатися людиною попри все". Такі вони - герої нашого часу та АТО, скромні та невибагливі зірочки сучасної військової сцени. Зразки та приклади майбутнім офіцерам гвардії.
.jpg)
.jpg)
.jpg)