Цього року ми вперше святкуємо нове за назвою, проте не нове за суттю свято — День захисника України. 5 березня 2015 року Верховна Рада ухвалила зміни до законодавства, остаточно закріпивши за 14 жовтня новий статус й оголосивши його неробочим днем.
Та чим ближче свято, тим активніші у суспільстві дискусії щодо доцільності заміни лютня жовтнем. Що ж стоїть за обома датами?
23 лютого було датою створення Червоної Армії. Так відзначали його всі республіки у складі Радянського Союзу. Потім він став Днем захисника Вітчизни. СРСР розпався, проте традиція дарувати чоловікам шкарпетки чи парфуми залишилася. Натомість забулася «велична» історія свята, виписана у тридцяті роки минулого століття, що скаладалася з міфу про перемогу молодої радянської армії під Псковом та і Нарвою над німцями. Він був спростований тими ж радянськими істориками та військовими діячами. Проте свято прижилося, і протягом багатьох десятиріч наприкінці лютого чоловіки приймали вітання із нагоди «народного»чоловічого дня, аналога 8 березня. Від початку незалежності й поготів мало хто ставився до свята як до ідеологічного, вважаючи його лише приводом для гуляння. Не замислюючись над тим, що вітати треба лише військових — захисників Батьківщини, а не всіх осіб чоловічої статі.
Після «Революції гідності» та початку збройного конфлікту на Сході, неактуальним та навіть неприроднім стало відзначати свято вже неіснуючих держави та армії. Втім потреба вшановувати захисників Батьківщини, віддаючи належне їхній мужності, стала гострішою та усвідомленою. Тоді і згадалося давнє свято козаків, що боронили українські землі.
14 жовтня, на відміну від 23 лютого, має справді багатовікову та величну історію. За легендою саме цього дня Божа Матір закрила Покровою жителів Константинополя, біля стін якого стояло Аскольдове військо. За свідченням деяких джерел ця подія так вразила Аскольда та його дружину, що вони прийняли святе хрещення. За іншою версією, Пресвята Богородиця з’явилася мешканцям Константинополя у храмі та взяла їх під Покров у тяжку годину облоги. Після цього війська ворога відступили, місто було врятовано. Так 14 жовтня ввійшло до церковного календаря як одне з важливих свят, а Божа Матір стала вважатися покровителькою воїнів.
Недарма козаки шанували 14 жовтня поряд з Різдвом та Воскресінням Христовим. Саме на Покрову козаки збиралися на щорічні сходини, де вирішували найважливіші питання, обирали гетьмана та кошового отамана.
Українська повстанська армія була створена також 14 жовтня. І хоча деякі історики схильні вважати дату швидше номінальною, невипадковість вибору числа та місяця важко не помітити.
14 жовтня з часу незалежності України було непересічним днем, втім лише цьогоріч, приміряло на себе новий статус: Дня захисника України.
Тепер і наша черга цього дня віддати шану всім, хто захищає нашу Батьківщину, хто віддав життя у боях за неї.
І дружина київських князів, і козаки, і повстанці і солдати, що визволяли країні від фашистів — усі вони були захисниками своєї Батьківщини. У цьому строю тепер військові ЗСУ та добровольчих батальйонів. Загони волонтерів, активістів, небайдужих людей, що своїми діями намагаються протистояти агресору, та захищають Батьківщину.
Гасло цього дня: «Сила нескорених». Привітаймо ж наших захисників вперше у цей святий день, щоб завжди залишалися вони нескореними, щоб наступного року свято запанувало на теренах мирної та неподільної України.