Інститут вивчення війни (ISW) заявляє, що запропонований США 28-пунктний мирний план щодо України не є фінальним і зараз зазнає змін, а європейські країни готують власний контрпроєкт. Водночас російські посадовці та пропагандисти відкидають будь-які угоди, які не передбачають фактичного знищення української державності та ослаблення НАТО.
Американські та українські посадовці підтверджують, що 28-пунктний мирний план США нині допрацьовується й не є остаточною пропозицією, про що йдеться у звіті ISW. Президент США Дональд Трамп назвав цей документ «не фінальною пропозицією», а спецпосланець Кіт Келлог заявив, що план є «робочим процесом» і потребує додаткового уточнення, зокрема через окремий додаток щодо гарантій безпеки України.
Держсекретар США Марко Рубіо після зустрічей у Женеві заявив, що план є «живим документом», який змінюється щодня, і що жорстких строків для підписання Києвом немає: термін 27 листопада може бути переглянутий. Він наголосив, що будь-яке врегулювання має включати реальні гарантії безпеки, аби Україна почувалася захищеною від нових вторгнень. Президент Володимир Зеленський після консультацій заявив, що «багато чого змінюється», а глава Офісу президента Андрій Єрмак повідомив про продовження спільної роботи делегацій США, України та європейських союзників над спільною пропозицією.
За даними ISW, західні медіа пишуть, що Вашингтон готовий змінювати план, зокрема переглянути ліміт у 600 тисяч для української армії та посилити післявоєнні гарантії безпеки. Серед опцій — підвищення або скасування обмеження на чисельність ЗСУ, можливе надання Україні крилатих ракет Tomahawk у разі досягнення угоди, а також створення «стіни безпеки» вздовж лінії припинення вогню за участі союзників. ISW зазначає, що українська пропозиція про припинення ударів по енергетичній інфраструктурі не була прийнята Росією.
Паралельно Франція, Велика Британія та Німеччина, за даними звіту, працюють над 24-пунктною контрпропозицією. Вона передбачає негайне припинення вогню до початку територіальних перемовин, обмеження чисельності української армії на рівні 800 тисяч у мирний час, гарантії безпеки від США за аналогією зі статтею 5 НАТО, використання заморожених російських активів для повної відбудови України, а також збереження можливості членства України в НАТО за умови консенсусу союзників.
ISW підкреслює, що російські офіційні особи й ультранаціоналісти послідовно відкидають будь-який план, який не відповідає давнім вимогам Кремля щодо фактичної ліквідації української державності й послаблення НАТО. Заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков повторив, що Москва не відступить від вимог, озвучених на саміті в Алясці, і знову назвав «першопричинами» війни розширення НАТО, розгортання озброєнь у Східній Європі та нібито «утиски» росіян, російської мови й РПЦ в Україні.
Російські депутати Держдуми й пропагандисти заявляють, що будь-які західні гарантії безпеки для України становлять «загрозу» для РФ, а передача Україні далекобійних ракет суперечить російській меті «демілітаризації». Кремль, за оцінкою ISW, формує інформаційні умови для відмови від мирних пропозицій, які не означатимуть капітуляцію Києва, та намагається переконати свою аудиторію в неминучості російської перемоги.
Аналітики інституту вважають, що Москва перебільшує успіхи на фронті, щоб змусити Україну та Захід погодитися на поступки в Донецькій області, які російським військам буде вкрай важко здобути військовим шляхом. ISW розрахувало, що навіть у разі збереження нинішнього темпу просування — близько 9,3 квадратного кілометра на день від середини серпня — Росія зможе повністю захопити Донеччину не раніше серпня 2027 року, причому за умови стабільних постачань Україні зброї та збереження її обороноздатності.
У звіті наголошується, що ситуація на Покровському напрямку залишається «серйозною та динамічною»: російські війська намагаються замкнути «кишеню» Покровськ–Мирноград, водночас українські підрозділи проводять контратаки та завдають ударів по російській логістиці й скупченнях живої сили. ISW оцінює, що Росія, ймовірно, зможе захопити Покровськ і Мирноград, але на це пішло вже 21 місяць наступу приблизно на 40 км, а масштабна кампанія за решту Донеччини потребуватиме ще кількох років важких боїв.
Інститут робить висновок, що російська перемога на полі бою не є неминучою, а Україна разом із Заходом можуть використати низку слабких місць РФ, щоб змусити Кремль до реальних поступок за столом переговорів, а не до нав’язаної капітуляції Києва.