Російські війська стрімко нарощують кількість атак FPV-дронами по Харкову: у липні такими безпілотниками завдали майже половину всіх ударів по місту. Дальність польоту дронів уже дозволяє атакувати практично кожен район обласного центру, а для захисту влада готує три оборонні рубежі.
Про це йдеться у розгорнутому матеріалі BBC News Україна.
За даними міського голови Ігоря Терехова, протягом липня російська армія 109 разів атакувала Харків. У 51 випадку для ударів використовували FPV-дрони.
Кількість таких атак зростає щомісяця. У квітні ударів FPV-дронами по місту не фіксували, у травні їх було 15, а в червні — вже 18 із загалом 142 російських обстрілів.
Від межі Харкова до лінії фронту — близько 18 км. Раніше Росія переважно використовувала для ударів по місту ракети С-300, керовані авіабомби, «Шахеди», а також безпілотники «Молнія» і «Ланцет». Тепер однією з основних загроз стають відносно дешеві FPV-дрони, якими оператор керує в режимі реального часу.
Начальник управління Харківської обласної прокуратури Спартак Борисенко заявив BBC, що росіяни одночасно збільшують кількість безпілотників і дальність їхнього польоту. Сучасні модифікації в середньому можуть долати близько 50 км, тому в зоні ураження опинилася майже вся територія Харкова.
Для атак Росія застосовує як радіокеровані дрони, так і апарати на оптоволокні, проти яких неефективні звичайні засоби радіоелектронної боротьби. Російські війська також удосконалюють ретранслятори сигналу та використовують безпілотники з елементами штучного інтелекту, здатні після втрати зв’язку з оператором самостійно обрати ціль.
Уперше FPV-дрон із бойовим зарядом атакував Харків у травні минулого року. Восени фіксували окремі удари по північних околицях, однак із травня 2026 року безпілотники почали регулярно проникати вглиб міста.
Цілями атак стають цивільні автомобілі, автозаправні станції, житлові будинки та підприємства. В одному з випадків російський дрон влучив у вантажівку хлібозаводу — 43-річний водій зазнав тяжких поранень. Під час іншого удару загинув доцент Харківського авіаційного інституту Геннадій Симбірський: FPV-дрон атакував його автомобіль, а чоловік помер у кареті швидкої допомоги.
Харківська прокуратура кваліфікує удари по цивільних об’єктах як воєнні злочини. Борисенко вважає, що військової доцільності в атаках на заправки немає, а їхньою метою є залякування населення та руйнування нормального життя міста.
Особливе занепокоєння викликає досвід Херсона, де російські FPV-дрони щодня атакують людей, транспорт і будинки. У деяких районах міста мешканці змушені пересуватися короткими перебіжками між укриттями, уникати скупчень, знімати навушники на вулиці та постійно прислухатися до неба.
Воєнна журналістка Маргарита Фаль зазначила, що Харків може виявитися навіть складнішим для захисту. На відміну від вузьких херсонських вулиць, частково закритих кронами дерев, у Харкові багато широких проспектів, площ і відкритих просторів. Крім того, місто значно більше за Херсон, Слов’янськ і Краматорськ, тому накрити всі небезпечні ділянки антидроновими сітками буде надзвичайно складно.
На тлі посилення атак у Харкові виникла дискусія щодо встановлення захисних сіток. Частина містян та активістів критикує міську владу за недостатню увагу до оборони, тоді як мер Ігор Терехов наголошував, що сітки не захищають від ракет, КАБів і реактивних «Шахедів», а рішення щодо ефективних засобів мають ухвалювати військові.
Згодом Терехов заявив, що міська влада працює над протидією FPV-дронам разом із військовими та Харківською ОВА. За його словами, комунальні підприємства виготовляють і встановлюють погоджені з військовими конструкції та елементи захисту.
На околицях Харкова вже облаштовують антидронові сітки, передусім на найбільш небезпечних ділянках кільцевої дороги. У перспективі захисні конструкції можуть з’явитися на Харківському шосе та в’їздах до північних районів міста.
Крім того, Харківська ОВА спільно з корпусом «Хартія» розробила експериментальний трирівневий захист міста від FPV-дронів, зокрема апаратів на оптоволокні. На перший етап проєкту з обласного бюджету виділили 7 млн гривень.
Перший рубіж планують розмістити у передмісті. До нього увійдуть засоби активної протидії — системи РЕБ та озброєння для знищення безпілотників.
Другий рівень передбачає створення антидронових коридорів: сітками накриватимуть кільцеву дорогу та окремі міські магістралі. Третім ешелоном стануть мобільні вогневі групи, які збиватимуть дрони, що подолали попередні рубежі.
Очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов заявив, що три оборонні рубежі планують облаштувати до кінця серпня. За його словами, запропонована система вже використовується на фронті, але для Харкова її адаптували до умов великого міста.
Водночас у населених пунктах за кілька кілометрів від Харкова наслідки атак FPV-дронів уже відчутно змінили життя. У Руській Лозовій через небезпеку припинили рух маршруток, а швидка допомога, рятувальники та поліція без гострої потреби туди не заїжджають. Більшість родин із дітьми евакуювали.
У прокуратурі не бачать передумов для припинення російських атак найближчим часом. Єдиною потенційною причиною тимчасового зменшення їхньої кількості називають морози, за яких оптоволокно стає крихкішим.
Повністю зупинити FPV-дрони одним засобом неможливо. Для захисту Харкова необхідно одночасно використовувати РЕБ, антидронові сітки, засоби переривання оптоволокна, інженерні споруди та мобільні вогневі групи.
