За інформацією газети Financial Times, Вашингтон на переговорах з цього питання став займати жорсткішу позицію, наполягаючи на ухваленні рішення у найкоротші терміни.
В останні тижні офіційні особи країн «Великої сімки» активізували переговори щодо витрачання частини приблизно 300 млрд доларів, що перебувають у заморожених російських суверенних активах після початку повномасштабної війни Росії проти України. Як повідомляє Financial Times, на одному із засідань США заявили про існування способу конфіскувати ці активи, не порушуючи міжнародне право.
«Члени G7 та інші держави, які особливо постраждали, можуть заарештувати російські суверенні активи як контрзаходи, щоб спонукати Росію припинити агресію» – йдеться в документі уряду США, поширеному в комітетах G7. Вашингтон запропонував обговорити це питання на можливій зустрічі лідерів G7, присвяченій другій лютневій річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну, повідомляє FT.
Арешт російських активів міг би стати альтернативним джерелом фінансування для Києва, особливо враховуючи очікувані величезні витрати на післявоєнне відновлення, проте досі уряди країн «Великої сімки» здебільшого не наважувалися на такий крок, побоюючись, що деякі іноземні інвестори, які вкладають кошти у долари та євро, звернуться до втечі, зазначає газета. Американська газета стверджувала, що вторгнення Росії в Україну означає, що арешт активів може бути «вжито як законний контрзахід тими державами, які постраждали внаслідок порушення Росією міжнародного права».
«Нам потрібно знайти спосіб доставити гроші в Україну, у будь-якій формі, – цитує газета одного з дипломатів ЄС, які брали участь у невдалих переговорах на саміті цього тижня. – Дедалі більше країн вказують на активи та дивуються, чому вони досі там лежать».
Зазначається, що активізація переговорів викликана тим, що останніми тижнями зірвалося виділення двох пакетів фінансової допомоги для України: 60 мільярдів доларів з боку США, не підтриманих республіканцями в Конгресі, та 50 мільярдів євро фінансової допомоги з боку ЄС, заблокованої прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном.