Президент США запропонував Україні придбати далекобійні засоби ураження, зокрема крилаті ракети Tomahawk, здатні завдавати ударів у глиб території Росії. Остаточні рішення щодо номенклатури та обсягів постачання поки що не ухвалені; у Вашингтоні триває дискусія про наявні запаси і можливі обмеження використання, пише Financial Times.
Tomahawk зазвичай запускаються з кораблів або підводних човнів, але можуть застосовуватися і з суходолу — саме так Україна, ймовірно, використовувала б їх проти Росії. Для цього потрібні спеціальні пускові установки: або сухопутні системи середньої дальності Typhon армії США, або системи далекого вогню морської піхоти; останні доступніші, адже корпус морської піхоти їх більше не використовує. Незрозуміло, скільки ракет США готові продати союзникам по НАТО для України з огляду на темпи витрачання і поповнення запасів. Колишній заступник помічника міністра оборони США Джим Таунсенд припустив, що саме це нині обговорюють у Пентагоні.
Від 2022 року США закупили лише 202 ракети Tomahawk, а з 2024-го використали щонайменше 124 — проти хуситів та Ірану; також не виключається їхнє застосування у разі удару по території Венесуели. «Якщо й надамо Tomahawk, це буде невелика партія — отже, Зеленському доведеться дуже обережно підходити до їх використання», — сказав Таунсенд, додавши, що ракети застосовуватимуть проти стратегічно найважливіших цілей із найбільшими шансами на успіх. Директорка оборонної програми Центру нової американської безпеки Стейсі Петтіджон оцінює можливий обсяг у 20–50 ракет, тоді як колишній співробітник Пентагону Марк Кансіан вважає, що США можуть розлучитися з «сотнями» Tomahawk; за його підрахунками, в арсеналі США близько 4150 таких ракет.
Президент Володимир Зеленський вважає, що Tomahawk дозволять завдавати точніших ударів по військових і енергетичних об’єктах РФ, які нині поза досяжністю, що може змінити розрахунки Володимира Путіна і схилити його до переговорів. За словами аналітика Національного інституту стратегічних досліджень Миколи Бєлєскова, така зброя відкриє можливість для «комбінованих атак» і ефективнішого ураження НПЗ, підприємств ВПК, логістики та систем управління, а також допоможе оминати частину російських систем ППО, які перехоплюють деякі українські безпілотники. Директор програми ПРО у CSIS Том Карако назвав російські бомбардувальники, що б’ють по цивільній і військовій інфраструктурі України, «ласими цілями» для Tomahawk.
Експерти пов’язують інтенсивнішу дискусію у Вашингтоні з розчаруванням президента США в діях Путіна після невдалого саміту на Алясці в серпні та пошуком нових інструментів тиску. Старший науковий співробітник Фонду Карнегі Майкл Кофман зазначив, що після проігнорованих ультиматумів і погроз санкціями адміністрація звертається до небагатьох військових можливостей, здатних мати значення для Москви. Колишній міністр оборони України і голова Центру оборонних стратегій Андрій Загороднюк вважає, що «настав час негативних стимулів» і що такий крок став би також важливим політичним сигналом підтримки Києва.
Водночас лишаються питання ескалації. Високопосадовець НАТО прогнозує у відповідь РФ «безвідповідальну риторику» з елементами ядерного шантажу, посилення боїв на фронті та «більші удари» по території України, але без «неочікуваних» конкретних кроків. Кофман застерігає: якщо поставки будуть радше символічними і малими, потенційний важіль впливу може вичерпатися без значного ефекту. Бєлєсков оцінює, що для «належного ефекту» потрібно щонайменше 100 ракет на місяць; інакше «краплинні» поставки знизять додану цінність.
Імовірно, США суворо контролюватимуть вибір цілей, щоб запобігти ескалації, зазначає військовий аналітик із Відня Франц-Штефан Ґаді. У разі схвалення ракети можуть надійти відносно швидко, заявив високопоставлений західний військовий чиновник, додавши, що американські підрядники будуть залучені для допомоги в застосуванні — це зменшить потребу у масштабній підготовці українських військових і дозволить Вашингтону зберегти контроль над цілеуказанням та іншими питаннями.