У Росії загострюється паливна криза: навіть у Москві біля багатьох АЗС шикуються черги, а частина заправок закривається через відсутність бензину і дизеля. Дефіцит став одним із наслідків українських ударів по російських нафтопереробних заводах, але експерти не вважають, що це обов’язково змусить Путіна змінити курс у війні.
Про це пише BBC.
За даними журналістів, майже на кожній АЗС у Москві стояли черги з легкових автомобілів і вантажівок. Якщо черги не було, це означало, що пальне на заправці повністю закінчилося і вона закрита.
BBC зазначає, що навіть Москва, яка концентрує значну частину російських ресурсів, не має достатньо бензину і дизеля.
Водії скаржаться на зростання цін, нестачу пального і багатогодинне очікування. Водночас у чергах люди радше роздратовані, ніж злі. Один із водіїв на запитання, хто винен у ситуації, відповів: “У нашій країні не можна сказати, що винне і хто винен”.
У публікації йдеться, що війна дедалі ближче підходить до дому для багатьох росіян. У Москві досі небагато видимих ознак війни, але владі дедалі важче ігнорувати українські удари дронами і ракетами вглиб російської території.
Одними з головних цілей цих ударів стали нафтопереробні заводи. До цього додаються відключення інтернету, які обмежують поширення інформації, а тепер і дефіцит пального. Росія, яка є одним із найбільших виробників нафти у світі, вже має труднощі з переробкою достатньої кількості пального для внутрішнього попиту.
Соцмережі заповнені фото і відео черг за бензином. У деяких місцях затори розтягуються на милі, фіксуються бійки. У курортній Анапі для підтримання порядку в чергах залучили козаків. У багатьох регіонах запровадили нормування і заборонили використання каністр. У деяких районах скоротили автобусні рейси і вивезення сміття, а фермери побоюються за цьогорічний урожай.
У Києві розраховують, що погіршення ситуації може змусити звичайних росіян тиснути на владу з вимогою завершити війну.
Кремль також визнав проблему. Путін публічно говорив про дефіцит пального на державному телебаченні, заявивши, що українські атаки “очевидно створюють проблеми”, але “це не критично”.
Водночас російська влада вже почала збільшувати імпорт пального, субсидувати ціни і дозволяти продаж пального нижчого класу, яке, як побоюються деякі, може пошкодити двигуни.
Опитування “Левада-центру” свідчить, що рейтинг схвалення Путіна знизився приблизно до 74%. Кількість росіян, які вважають, що країна рухається у правильному напрямку, впала до 52% проти 61% у травні.
Gallup минулого тижня повідомив, що росіяни оцінюють стан економіки найпесимістичніше за останні 20 років: 60% респондентів заявили, що економічні умови у місцях, де вони живуть, погіршуються.
Навіть державний Всеросійський центр вивчення громадської думки зафіксував падіння довіри до Путіна на 3,4 відсоткового пункту до 73% за тиждень.
Керівник регіональної консалтингової компанії Macro Advisory Крістофер Віфер сказав BBC, що паливна криза може стати “переломним моментом” для економічного зростання в Росії.
“Витрати конфлікту зростають. Хоча повний вплив паливної кризи не буде видно у статистиці до липня, ймовірність тривалої кризи значно погіршила перспективи зростання на решту року”, — сказав він.
Водночас професорка міжнародних відносин у The New School у Нью-Йорку Ніна Хрущова вважає, що Путін навряд чи поступиться під тиском.
“Чим більше тиску він відчуватиме, тим імовірніше, що він діятиме агресивно і репресивно”, — сказала вона.
За її словами, очікування Заходу, що росіяни можуть “просто знести режим”, дуже далеке від реальності.
BBC зазначає, що наразі ознаки вказують на інше: Путін, навпаки, подвоює ставку. Минулої п’ятниці він зустрічався з військовим командуванням, заявляв про перемоги на фронті й обіцяв захопити ще більше території.
“Збройні сили Росії продовжують упевнено утримувати стратегічну ініціативу в зоні спеціальної військової операції”, — заявив Путін.
Він також доручив генералам проаналізувати участь європейських союзників України в “реальних бойових діях”, які, за його словами, продовжують війну.
“Нам потрібен цей аналіз для ухвалення відповідальних рішень у майбутньому”, — сказав він.
Ця фраза викликала здивування в дипломатичних і військових колах. У західних столицях тепер ставлять питання, що Путін може зробити далі і чи піде він на ескалацію.
