Неправий був Пушкін, коли стверджував, що геній та злодійство несумісні. Бо ось вони мешкають поряд на окраїні Ізюма. Колишня слава радянської військової та космічної промисловості оптико-механічний завод, що перетворився на руїну. І раніше непомітний державний комбінат хлібопродуктів, що став провідним підприємством галузі не лише в районі, а й за його межами.
Щоправда, кажуть: того, хто висовується з окопу, «відстрілюють» першим. Так чи інакше, конфлікт одного з кращих виробників комбікормів в Україні з Балаклійським підприємством по птахівництву може поставити на коліна процвітаюче підприємство, котре дає високооплачувану роботу 203 ізюмчанам та сплачує до держбюджету понад 4 мільйони гривень за рік.
Цей конфлікт спалахнув несподівано у 20-х числах липня 2007 року. Не пройшло і місяця, як він вихлюпнувся на телеекрани. Зокрема, в інформаційній програмі 5-го каналу пройшов сюжет, що на Балаклійському підприємстві по птахівництву загинуло 40 відсотків поголів’я голландської птиці, яйця якої нібито ідуть на селекцію бройлерів. Півні, котрі були там, не постраждали.
Жахом для будь-якого ветеринара – фабричного, районного чи обласного масштабу – може бути ситуація, коли кури гинуть через інфекцію. Бо в такому разі вина стовідсотково лягає на них. Тоді помилування не чекай: «голови летять» з гори до низу. Тому закономірно, що першою фразою в усіх сюжетах прозвучало: «Фахівці держветслужби, провівши аналізи, пташиний грип та інші інфекції виключили».
У чому ж тоді причина загибелі птиці? Коли прозвучав вирок «алкалоїдне отруєння», у фахівців округлилися очі від здивування. Адже коли вірити офіційним паперам, які надійшли від ДП «Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», «Харківська обласна державна ветеринарна лабораторія на виконання вимірів вмісту алкалоїдів в кормах і комбікормах не атестована».
Утім, хто не знає, то алкалоїди, які були нібито знайдені в печінці птиці, можуть з’явитися «унаслідок зараження злаків грибковим паразитом». Тоді й прозвучало те невідоме слово «споринья».
ЗАБУТИЙ ЖАХ?
Один з провідних харківських токсикологів, доктор ветеринарних наук інституту птахівництва УААН Анатолій Котик говорить, що такими речами як ріжки (по-російськи – спорынья) не жартують. Адже ще на початку минулого століття вона ставала причиною загибелі сотень тисяч, а то й мільйонів людей.
Найчастіше вона вражала жито, котре до складу ізюмських комбікормів не входить. Ячмінь та пшениця також можуть постраждати від цієї хвороби, але рідше. Щодо кукурудзи, котра є головним компонентом комбікормів, то, за словами Анатолія Котика, випадків враження цієї культури спориньєю не було зафіксовано.
− Завдяки сучасним технологіям, починаючи з 1972 року, Бог милував нас від спориньї, – говорить вчений. – Останній раз про неї чули в світі у 1979 році... Та слово, як кажуть, не горобець, отож потрібно відповідати за свої слова.
Окрім того, вчений стверджує: «При перегляді експертиз, здійснених різними лабораторіями, можна сказати, що якихось обґрунтованих чинників, які б вказували на токсичність корму і на факт отруєння птиці, в експертизах не наведено».
Один з керівників українсько-німецького підприємства «Біохем», що виробляє екологічно безпечні добавки для комбікормів, Федір Марченков, теж виступає у ролі експерта. Він говорить, що неможливо навіть допустити, що токсини могли надійти в корм із зерном, адже зерно та сировина, використана при виготовленні комбікормів, перевірена Харківською обласною державною лабораторією ветеринарної медицини і має експертні висновки, в яких, до речі, ріжки не знайдені, і зерно та сировина нетоксичні (експертні висновки №№ 391, 392, 1044, 1045, 1046, 1322).
За словами директора Ізюмського ДПКХ В. А. Ісламова, за 20 років роботи підприємства скарг чи рекламацій стосовно неякісних комбікормів не було. До речі, ідентичні комбікорми поставлялися й іншим споживачам продукції підприємства. І що дивно: птиці «Курганського бройлера», що знаходиться в Балаклійському районі, він не зашкодив, тоді як птиця Балаклійського підприємства по птахівництву «пропала». Не скаржилися на продукцію й інші партнери ізюмчан. Того ж дня 2,5 мільйона пташиного поголів’я споживало комбікорми з перевіреної сировини.
Усі ці експертні оцінки були озвучені на засіданні обласної асоціації «Харківптахопрому», котра виключила балаклійське підприємство зі своїх лав. Однією з причин стало те, що балаклійці, нібито, замість того, щоб спокійно розібратися у причинах, що привели до загибелі птиці, почали, не маючи достатніх підстав, з телеекранів звинувачувати комбінат хлібопродуктів у поставці неякісних комбікормів. До речі, ще до того, як відбувся суд. А це, мовляв, не сприяє іміджу підприємств галузі. Якби подібне сталося в Америці, де поза асоціацією існування майже неможливе, то для балаклійських птахівників подібне ставлення колег означало би повний крах.
ЧИ БУВ ХЛОПЧИК
«А был ли мальчик?»– міг би запитати у цій ситуації класик. Чотири лабораторії, яким були надіслані для експертизи зразки, визнали спірну партію комбікорму якісною та безпечною. Серед них харківський Національний науковий центр «Інститут експерементальної і клінічної ветеринарної медицини», Донецька міжобласна спеціалізована державна лабораторія ветмедицини по хворобах птахів, Харківська обласна хлібна інспекція, врешті-решт, випробувальний центр центральної державної лабораторії в Києві, який, до речі, у таких випадках є арбітром. Зразки комбікорму, котрі надсилалися в ці інстанції для аналізу, бралися з ємкості, де зберігався «спірний» комбікорм, у присутності представника ДКХП.
А от Харківська державна обласна лабораторія ветеринарної медицини дала висновок протилежний. Зразок комбікорму для неї, за словами ізюмчан, відбирався не з ємкості («ракети»), а з пташиної годівниці і не в присутності їхнього представника. Отож один з важливих підписів на акті відсутній. Так чи інакше, але Харківський господарський суд був, як кажуть, швидким на рішення. Взявши до уваги саме цей висновок, він вирішив стягнути на користь СТОВ «Балаклійське ПП» 2 401 874 грн.
Таке рішення керівництво Ізюмського ДКХП назвало упередженим, отож було подано скаргу до апеляційного суду, який лише зменшив суму стягнення до 1,8 млн грн.
Недовіряючи місцевим судам, ізюмчани тепер звернулися до столичного суду. Окрім того, справу під контроль узяв народний депутат Микола Катеринчук. Ним направлено запити до Генеральної прокуратури, Державної податкової адміністрації... Ізюмчани звернулися листом до Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко. За моєю інформацією, цією ситуацією зацікавилася фінансова розвідка.
За словами голови Ізюмської райдержадміністрації Любові Шамрай, це підприємство – бюджетоутворююче для району, і втрата його буде болючою. Воно чесно сплачує податки, є прикладом того, що можна успішно господарювати не лише на приватному, але й на державному підприємстві, коли, зрозуміло, ставитися до майна, як до свого. Проблеми ізюмчан невигідні ні району, ні державі в цілому.
Щодо балаклійців, то у разі отримання коштів, вони, мабуть, зможуть поправити власний фінансовий стан. Судячи із заборгованості до Пенсійного фонду, підприємство має проблеми. До речі, вони свого часу заборгували 275 тис. грн ізюмчанам за комбікорми. То чи не випадково, запитують останні, суперечка почалася після того, як вони стали вимагати повернення боргу?
Ситуація навколо Ізюмського ДКХП, на думку його керівництва, нагадує вже опробувані схеми рейдерських атак на підприємства, які працюють прибутково.
Якщо допустити, що обладнане по-сучасному ДКХП збанкрутує, то охочих забрати його у власність знайдеться чимало. Це руїни Ізюмського оптико-механічного заводу нікому не потрібні.
Леонід ЛОГВИНЕНКО
PS. Коли верстався номер, від начальника управління агропромислового розвитку Михайла Жорника надійшла інформація, що до Балаклії вирушила компетентна комісія, котра вивчатиме проблему загибелі птиці.