Разом виглядали першу вечірню зірку й колядували на нинішній Свят-вечір ізюмчани з Харківщини та сватівчани з Луганщини. Прославаляючи Сина Божого, вони з подивом відзначили, що колядки та щедрівки у Сватовому та Ізюмі звучать однаково.
Утім, голова Ізюмської РДА Любов Шамрай вважає, що нічого дивного в абсолютній схожості колядницьких традицій їхніх районів немає. Хоча зараз вони і не сусіди, але належать до Слобожанщини, яку свого часу заселили вихідці з українського Правобережжя.
У нас славиться Ізюмська Лука, у Сватові, що розташований на річці Сваха, Сватівська Лука,- продовжує Любов Миколаївна,- а головне, що вже в новітній історії ми відстояли мир у наших районах і не дали сепаратистам провести референдум. Інакше навряд чи ми колядували б нирнішнього Різдва разом.
Голова Сватівської РДА з козацьким прізвищем Борзило згадує, як важко було зберегти мир на Сватівщині. Його, директора одного з успішних господдарств району, п’ятого травня призначили керівником Сватівщини, а вже чечез три дні до райцентру заявилися озброєні люди. Вони оточили будівлю РДА, зайшли до його кабінету. Відомий землячок-терорист Мозговий, якого у Сватовому пам’ятають у мирні часи як рядженого Діда Мороза, кинув на стіл листівку і намагався залякати Олексія Борзила: мовляв, ми про тебе знаємо геть усе, отож проводь рефендум. Але громада району не дала провести цей зрежисований у Кремлі фарс. У районі не відкрили жлодної дільниці, прапор ЛНР, вивішенний сепаратистами на приміщенні РДА, не провисів там і години.
Місцеві мешканці називають кілька причин того, чому сепаратистський рух зазнав на Сватівщині фіаско. Звісно,тут зіграла троль сама постать Мозгового, якого в Сватовому знали як облупленого і котрий тут не заслуговував на повагу. Головне ж, за словами Олексія Борзила, у районі було достатньо людей, які горою стоять за єдність України.
Ми завжди намагалися на наших теренах прищепити любов до рідної землі,- каже Олексій Іванович.- Чого вартий міжнародний фестиваль «Слобожанський Спас», який ми проводимо багато років поспіль. Минуле свято завадила провести війна, але нинішнього року ми його обов’язково влаштуємо.
Утім, як на мене, головною причиною, що Сватівщина виявилася островом уктраїнства у морі сепаратизму, стало те, що районом і містом керують авторитетні керівникии з державницьким мисленням.
Мене підтримала наша самооборона, біля витоків якої стояв мер Сватового Євген Вікторович Рибалко і яку очолив професійний військовий, підполковник запасу,- каже пан Борзило.- Ми задіяли в патрулюванні й наше патріотичне українське козацтво.
Пан Рибалко – людина на Луганщині відома вже тим, що він досяг такої чистоти в місті, якою навряд чи може похвалитися мер не лише якогось луганського міста. «Оце недавно,- розповідали мені містяни,- чиновник з ОДА, який завітав до Сватового в дворі мерії кинув недопалок. Коли Євген Вікторович попросив чоловіка прибрати за собою сміття, той відмовився, мовляв, він велике цабе… Довелося брати обласну шишку за комір…» Словом, авторитет господаря міста Рибалка й керівника району Борзила переважив імідж іхнього земляка Мозгового, якого люди запам’ятали у костюмі Діда Мороза, котрий розважав публіку під час новорічних пиятик.
Сьогодні їм і без сепаратистів вистачає клопотів. Зокрема, думають про те, як наповнити бюджет наступгного року в зв’язку з останніми новаціями уряду. От, скажімо, прийнято рішення, що тепер туди надходитимуть кошти від багатих, зокрема, з податку на їхнні авто. А в районі навряд чи набереться три «крутих тачки». З акцизу на горілку в селах, де у людей заробітки не великі і люди споживають переважно не «казьонку», а самогон, також великих надходжень не матимеш… Але найбільша проблема для району — це відміна потягів місцевого курсування. Річ у тім, що деякі села Сватівщини не мають іншого сполучення з цивілізацією, як залізничне. Отож поїздка за продуктами чи ліками стає в цих селах проблемою.
Почувшии колядку про козу, яка скаче по яворині,аби родили жито-пшениця й усяка пашниця, голова РДА Борзило говорить, що нинішня весна буде для аграрної Сватівщини нелегкою. Річ у тім, що десь 45 відсотків озимих завдяки засушливій осені увійшли в зиму слабкими. Чи перезимують вони? А якщо і дозеленіють до веснни, то їх потрібно підживити. Ціни ж на міндобрива у зв’язку з падінням гривні захмарні. Аміачна селітра вже коштує 6,5 тис грн, тобто удвічі вища минулорічної ціни.
Знову проблема з кредитами: банки на нашій території бояться їх надавати навіть господарствам з гарною кредитною історією,- скаржиться голова РДА.- Мовляв, якщо нас захоплять, то вони втратять гроші… Що це за така державницька позиція? Та якщо нас захоплять,то ми втратимо всі, і невідомо хто більше…
Одним словом, згадуються китайці, які, клянучи людину, кажуть:«А щоб ти жив у період реформ». А в нас, окрім реформ, ще й війна.
Проте район живе. Буває і без світла, тоді як сепаратистам, з того боку зони розмежування воно поставляється безперебійрно й, кажуть, безкоштовно. Попри все, знаходить район і місто можливість також допомагати війську, якого тут чимало. От і на Різдво у селах Сватівщини наварять вареників, насмажать курей і понесуть вечерю : спочатку до госпіталю, потім в інші військові частини.
До речі, цим вони дуже схожі на ізюмчан, які приїхали у гості до них з колядками. Точніше, завітали на Різдво до Сватового до воїнів та мешканців району разом з керівнником ТОВ «СК Восток» Героєм України Андрієм Ровчаком представнники відомого села Бугаївка, яке славиться не лише високими урожаями та надоями, а й народними артистами.
Бугаївчани кілька місяців поспіль, коли в тилах творився безлад, годували наше військо та нацгвардію, його фахівці приварювали захисні екрани до БТРів. Новорічну ніч вони зустрічали також на передовій, відправившись туди з подарунками — домашніми пирогами, печеним та вареним. А ще — з добрим словом і піснею.
Різдво ж застало бугаївчан у Сватовому, де їхні колядки слухали і воїни. Колядників не раз викликали «на біс»: вчителя початкових класів Любов Ровчак та її доньку Софію, завклубом Євгена Шульженка. І, звісно, ансамбль «Родзинка», яким керує дипломований хореограф Ольга Мірончик і де танцюють не тільки учні школи, а й доярки. Гумористичний квартет, який складається з механізаторів Олега Дубинського та Валентина Клітара, завгоспа школи Віктора Турка та фізкерівника Костянтина Теницького, змусив народ надривати животи від сміху. Шаленими оплесками зустріли й «Козацький марш» у виконанні інструментального ансамблю, яким диригує ветеран праці Григорій Олександрович Казюта. Але найтепліших оплесків заслужила поезія Тетяни Гребенюк, присвячена цій війні.
Аплодували у Сватовому і підспівували колядниками: «Радуйся, земле, Син Божий народився!»
PS. Коли матеріал було написано, й опубліковано в "Главное", зателефонували зі Сватового й уточнили, що прапор ЛНР вони не дали нікому вивісити в райцентрі.