«Свої» називали його позаочі «окурок», тобто між собою вважали його недопалком. Він справді дуже схожий на недопалок — і обличчям, і фактурою.
Але він ще й недопалок Історії. «Пфу ти!» — сказала вона, його спльовуючи, і він з’явився. Чи то воно з’явилось. З бомбою, з величезною владою, але все одно — недопалок.
Тобто вистачить проти нього такого собі тапка, або українською — капця. Тож потрібен капець. І в значенні «тапок», і просто в значенні «капець». Тобто кінець, на який він заслуговує.
Капець чекає на недопалка. На недопалка чекає капець.
Українського виробництва.
Капець недопалкові, слава Україні!
P. S. Насамкінець — щодо теми попереднього матеріалу. Якщо кількість загиблих з росії за 9 років афганської війни (приблизно 10 тисяч з 15 тисяч всіх загиблих там військових з СРСР) прийняти за 1 афган, то пів-афгану за декілька діб української війни в росії вже є, тобто до пекла відправлено. І знову ж таки — слава Україні!