Коли шановні експерти починають серйозно обговорювати економічні пропозиції кандидатів на посаду президента України, вони починають жити в логіці штатних штабістів кандидатів - людей, яким просто потрібно якісно і красиво з точки зору замовника витратити передвиборчий бюджет.
Повноваження президента України не мають з економічними пропозиціями нічого спільного. Ми маємо питати у кандидатів про оборону, територіальну цілісність, війну, пріоритети зовнішньої політики, державну архітектуру, реформи силових струкур. Якщо не вірите - почитайте Конституцію. Це прем`єр має обстоювати соціальні програми та інновації. Президент має боротися з урядом за статті воєнного бюджету та програми з національної безпеки.
Про економіку ми ще встигнемо поговорити, коли обиратимемо новий парламент - тобто новий уряд і прем’єра. До речі, той, хто програє президентські вибори, має всі шанси відігратися на парламентських.
Для мене економічні орієнтири кандидатів у президенти цікаві хіба ще з цієї точки зору - хоча ясно, що намірі і дії в українській політиці майже ніколи не співпадають.