Доволі часто трапляється так: якщо чоловік здіймає руку на свою дружину, вона одразу волає про допомогу і викликає поліцію. Але як тільки наряд, що приїхав за її викликом, намагається затримати кривдника, жінка одразу змінює лінію поведінки та навіть кидається на поліцейських, які приїхали їй на допомогу, боронячи нікчему, який ще мить тому міг її добряче понівичити… Події останніх днів дуже нагадують мені цю побутову драму
**************************************************************
Здавалося б, літо починає входити в активну фазу і політичні пристрасті, зазвичай, у цей період вщухають. Але декому не йметься – вони постійно шукають приводи і нагоди для чергової спроби дестабілізації ситуації. Для них абсолютно байдуже, кого використовувати в якості знаряддя: ошуканих вкладників банків, пенсіонерів, бюджетників… Як то кажуть: для досягнення цілі усі засоби прийнятні.
Цей пленарний тиждень розпочався із акції протесту шахтарів, афганців. Задавнена, одвічно болюча і чутлива тема для нашої країни. Саме тому на ній легко спекулювати. Чи повірить хтось, що шахтарі, яким затримують зарплатню, приїдуть до столиці вимагати не тільки і не стільки погашення заборгованості, скільки негайного звіту Уряду?!
І я впевнена, що справжні воїни-афганці, учасники АТО навряд чи були у лавах протестувальників, адже вони ніколи б не стали бити молодих поліцейських – практично дітей, які захищали будівлю Верховної Ради – вищого законодавчого органу держави. Адже вони краще, ніж інші знають, що таке військовий обов`язок.
Це, передусім, свідчить про те, що акція не є спонтанним сплеском емоцій, а чітко спланована та зрежисована. Завдання цього заходу очевидне – не лише спробувати дискредитувати владу, а й посіяти хаос. І хто стає заручником цієї ситуації – здогадитися не важко. Звичайні поліцейські, які всупереч провокаціям і тиску виконують свій прямий обов`язок – забезпечують громадський порядок та спокій.
Але почасти це має дуже велику ціну – загроза життю та здоров`ю. Події вівторка під Верховною Радою вкотре це довели – 8 поранених правоохоронців. Для порівняння: жоден з учасників протесту не звернувся по медичну допомогу.
Події середи у Харківській міській раді. Акценти дещо інші, але крайньою вже вкотре намагаються зробити саме поліцію. Хоча конфлікт виник між представниками громадськості, які намагалися потрапити на сесію Харківської міської ради, та муніципальною охороною. Інша річ, що цієї ситуації взагалі можна було б уникнути, якби міська влада допустила громадськість до зали пленарних засідань.
І як би комусь не хотілося роздмухати відверто провокативну риторику, поліція не є стороною конфлікту, а просто виконує свою повсякденну роботу, не даючи ситуації виходити з-під контролю і призводити до сумних непередбачуваних наслідків.
Повернуся до початку своєї думки. Як би деяким політикам не кортіло здобути додаткові рейтингові позиції, варто завжди прораховувати, якими будуть наслідки і хто в кінцевому результаті нестиме за це відповідальність.
Залишається лише констатувати, що цього разу тест на протест провалено…
А наостанок хочу щиро подякувати поліцейським за професійне і сумлінне ставлення до справи, збереження спокою і порядку в нашій державі. На жаль, лише одиниці моїх колег висловили подяку правоохоронцям за те, що натовп не увірвався до зали та банально не розтрощив їм голови!
Слава Національній поліції!
Слава Україні!