Вони були першими, хто ціною власного життя став на захист оголеної, надзвичайно уразливої рідної землі. Вони це робили не за формальним обовязком та чиєюсь вказівкою, не через примусовий виклик з військомату, а тому, що дуже добре давали собі ради - більше просто нема кому…
Перші добровольці – це вчорашні самооборонці Майдану, закіптюжена шкіра яких міцно всотала у себе попіл від палаючих шин. Більшість із них до цього взагалі не мала уявлення про військову справу, багато хто вперше взяв до рук зброю, та і зброєю це назвати було важко – старі «калаші» та бронежилети, які могли захистити хіба що від пострілу з рогатки…
Перед очима постають красиві, натхненні, мужні обличчя справжніх патріотів. Декого вже нема посеред нас, вони пішли у вічність і звідти надихають нас на нові перемоги. Іх образи незгасимим полум`ям назавжди залишаться в наших душах і серцях…
Саме вони утворили те підгрунтя, на якому у тяжких випробуваннях почали нарешті формуватися справжні національні збройні сили. Військо, яке четвертий рік поспіль протистоїть одній з найпотужніших армій-загарбниць світу.
Упевнена, незабаром настане та мить, коли до переліку найважливіших державних свят додасться День перемоги над російським агресором!
А допоки давайте будемо вітати і підтримувати не лише сьогодні – у День добровольця – кожного, хто поставив волю і свободу України вище за власне життя!
Слава героям-добровольцям!
Слава Україні!