Захисники України, герої, справжні патріоти повертаються сьогодні додому. Сьогодні десятки матерів та батьків зможуть обійняти своїх синів, дружини нарешті пригорнуться до коханих, нарешті зможуть хоча б на якийсь час перестати бути сильними і відчути себе жінками, а діти вперше за довгий час промовлять «тато», дивлячись в рідні, люблячі очі…
Це – справжнє диво. І не тільки для цих родин, це – справжнє свято для кожного українця. Мільйони наших громадян молилися, аби хлопці змогли якнайшвидше повернутися додому, тепер, напередодні новорічних свят, їхні мрії та сподівання нарешті втілилися в життя.
Не можу стримати сліз, але це – сльози щастя. За наших хлопців, за їхніх близьких, за Україну. Так, кожен з визволених із полону пережив пекло, потрібен буде час, аби і фізичні, і моральні рани загоїлися, але не сумніваюся, що любов родин, підтримка і піклування держави, а також тепло сердець кожного з нас допоможуть хлопцям якнайшвидше повернутися до нормального життя.
Вони повертаються! І зараз це – головне! Поки що на свободі лише 16 хлопців, але ми чекаємо інших!
Величезна подяка усім, хто доклав надзвичайних зусиль, аби обмін став можливим, та усім, хто вірив і молився!
Слава Україні!