Болівар двох не винесе, а тим більше трьох, чотирьох… В Печерському суді зібралися, можна сказати, «кращі люди». При цьому, кожен з них та його найближче оточення, що віддано заглядає йому до рота, ціни собі не складе. Кожен вважає себе найрозумнішим, найхаризматичнішим, а головне – найхитрішим.
Кожен з цих видатних стратегів та тактиків має свій «переможний» план (який, до речі, у всіх навдивовиж однаковий): спільними зусиллями перемогти діючу владу, а вже потім «кинути» своїх попутників та стати одноосібним лідером нації.
Кожен через свою хворобливу самозакоханість недооцінює ситуативних «побратимів» і тому споглядати за цим гадючим кублом приблизно те саме, що дивитися передачі про дику природу на каналі «Дискавері». Адже, сумнівний комплімент «посестрі», що в’язниця пішла їй на користь і вона тепер чудово виглядає, лише початок…
Цікаво лише одне: яким буде майбутнє всіх цих полум’яних революціонерів після повного краху грандіозної концепції спільної перемоги чи афери, кому як до вподоби. Власне, з одним питань немає – політичний гастролер має широкий вибір країн, куди можна чкурнути розбудовувати «демократію». Взяти хоча б Африку – справ невпрогорт, хоч греблю гати. А інші?!
Може й вони, скористаються його революційним прикладом та помандрують керувати де-інде?! Тим більше, що особливої різниці для них немає - за цим мишачим шамотінням вони все одно вже й забули, що досі в Україні.
Уявляю картину майбутнього: зімбабвійці, конголезці або бенінці благають українців якнайшвидше позбавити їх цього політичного «бомонду». Приблизно так, як зараз ми апелюємо до братньої Грузії….