Кожне місто має свою візитівку – духовну, архітектурну, мистецьку, культурну, індустріальну. Це – своєрідна перлина, яка роками плекається, відшліфовується та концентрує в собі любов і шану багатьох поколінь.
Для Харкова, та й, власне, всієї Харківщини однією з таких перлин стала філармонія. Ця унікальна будівля зводилася за найкращими зразками європейського монументального мистецтва 18-19 сторіччя. Від 1929 року, коли тут було засновано філармонію, в цих стінах запанувала висока музика – лунали голоси Шаляпіна, Собінова, Баттістіні та багатьох інших зірок світової опери…
2005-ого року вирішувалося питання передачі Православній Єпархії Успенського собору, що багато років використовувався як органна зала. Стикнулися з проблемою – де бути новій залі. Відповідь очевидна – цим місцем, природно, мусить бути філармонія.
Але на заваді наміру постала проблема – аварійний стан філармонійної споруди: туди не можна було не лише заводити орган, але й взагалі було некомфортно знаходитися всередині.
Тогочасний голова Харківської облдержадміністрації Арсен Аваков вирішив діяти радикально: не просто відремонтувати занедбані приміщення, а, передусім, дати філармонії нове життя. Плани амбітні: повністю відреставрувати будівлю, повернувши їй первісний вигляд – аналог французького замку Тюільрі; звести нову органну залу з фойє, гримерними, буфетами та іншими допоміжними приміщеннями, а також адміністративну будівлю.
Реалізовувати проект заходилися швидко і надзвичайно серйозно: з одного боку, обласна влада робила все можливе, аби забезпечити безперебійне бюджетне фінансування, а з іншого – долучився Благодійний фонд «Ренесанс», президентом якого тоді був Арсен Аваков.
Всі необхідні роботи йшли чітко за графіком, навіть у кризові 2008-09 роки будівництво не зупинялося. Всі добре усвідомлювали, що філармонія стане однією з найпривабливіших родзинкою для туристів під час ЄВРО-2012.
Але…
2010-ий. Рік, коли об’єкт вже мав бути остаточно завершений, навпаки дав сумний початок сірим, невиразним будням. Філармонія, яка попередні 5 років була одним з пріоритетів, вмить опинилася на манівцях із приходом на посаду голови ХОДА Михайла Добкіна.
Більше того, «Ренесансу», який не полишив опікуватися філармонією навіть після того, як його очільник перейшов у жорстку опозицію до режиму, усіма способами ставили палки в колеса. Грандіозний проект з будівництва та монтажу нового органу опинився під загрозою через позицію обласної влади. Благодійний фонд замовив і фінансував у найвідомішої в світі німецької фірми «Олександр Шуке», що спеціалізується на створенні органів, новий інструмент для Харківської філармонії. Це мав стати один із найвишуканіших у світі органів.
Та коли інструмент вже був готовий до відправки у Харків та подальшого монтажу, виявилося, що його нема де встановлювати. Ба більше, обласна влада всіляко уникала контактів із представниками «Ренесансу», тому терміни важко було окреслити навіть у віддаленій перспективі.
Але будь-якому безладу та свавіллю колись настає край. Як тільки вертикаль влади Януковича розвалилася і країну очолила демократична команда, навіть всупереч війні і всім труднощам, які з цим пов’язані, проект набув нового дихання. Адже війни закінчуються, а мистецтво вічне…
Для мене відкриття оновленої філармонії – історія з хеппі-ендом: голова облдержадміністрації Ігор Райнін повністю реалізував усі задуми та плани, які започаткував Арсен Аваков 10 років тому. Я з нетерпінням чекаю, коли в листопаді ми зможемо почути щемливі звуки найкращого у світі харківського органу.
Як на мене, цей день – знаковий подарунок до надзвичайно важливої дати – 25 річниці Незалежності України. Поза сумнівом, не одне покоління харків’ян із вдячністю згадуватиме тих, без кого нове життя філармонії було б неможливе.
Слава Україні!