Сьогодні для кожного українця великий день – свято Благовіщення. День, коли в розпал Великого посту, Господь дає нам розраду і втіху – скільки б не було поневірянь, неодмінно запанують злагода та взаємопорозуміння.
Це, направду, символічний день, коли настає передчуття, що невдовзі надійде довгоочікувана добра вістка, яка докорінно змінить життя. Ми всі в очікуванні на цю вістку, в очікуванні на душевну рівновагу та спокій, на зміни, адже втомилися від лукавства, чвар та невизначеності.
На наступному тижні є всі підстави розраховувати, що така вістка прийде: у Верховній Раді буде оголошено про створення нової демократичної коаліції. Природно, переговорний процес супроводжується нескінченними пристрастями, критикою, яка балансує на межі здорового глузду, самовихваляннями та самозакоханістю, де любов себе в Україні, а не України в собі стає вельми очевидною.
Щодо прийдешньої коаліції, то вже можна стверджувати, що необхідна кількість депутатів наявна. Надзвичайно важливо, що всупереч істеричним мантрам деяких політиків, в коаліції не буде осіб, які голосували за «диктаторські закони», або були частиною антиукраїнського режиму.
Заразом, ми споглядаємо цікавий процес, який його учасникам не дуже кортить висвітлювати – формування, з дозволу б сказати, коаліційної опозиції. Зверніть увагу, хто багато говорить про різноманітні змови та злочинні конфігурації, сам захряс у власних інтригах. Але історія та час їх розсудить…
Здійнята курява розчиниться, а найголовніше те, що коаліція буде. І нехай допоки із двох політичних сил, але двері відчинено – якщо ті політичні сили, що і досі позиціонують себе як демократичні, вирішать стати відповідальними та зрозуміють, що доля країни та її майбутнє вищі за популізм та рейтинги, тоді – ласкаво просимо! Обмеження ті ж самі, що і на початку переговорного процесу.
Заразом, з новою коаліцією буде сформовано і новий Уряд. Побажання єдине, і стосується воно моїх колег-депутатів: допоможіть майбутньому складу Кабінету Міністрів, а не встромлюйте палки в колеса, як це ненастанно відбувається з Урядом Арсенія Яценюка. Адже переважна більшість досягнень чинного Уряду відбувалася, не завдячуючи підтримці Парламенту, а радше всупереч деструктивним намаганням окремих фракцій і депутатів…
Тож хотілося б, аби 12 квітня, коли розпочнеться черговий пленарний тиждень, не взяв би гору День космонавтики, коли все стає догори дриґом і деякі мої колеги цинічно і вже вкотре пірнуть в космічний вирій популізму, а настало б справжнє Благовіщення для всієї України.
P.S. Щодо Дня космонавтики – це, звичайно, жарт, з величезною повагою та захопленням ставлюся до всіх, хто причетний до шляхетної справи опанування космічним простором